Семенівська міська рада
Чернігівської області, Новгород-Сіверського району
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Щодо особливостей справляння екологічного податку за розміщення гною як відходів

Дата: 19.01.2022 16:08
Кількість переглядів: 144

При справлянні Екологічного податку за відходи платники керуються вимогами Закону України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» (далі - Закон №187). Однак цей Закон термінологічно не визначив поняття «гною», в зв'язку з чим у платників податків, які здійснюють операції з такою речовиною, виникає питання щодо наявність підстав вважати гній відходами в розумінні Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а також питання щодо віднесення операції поводження з гноєм до таких, при яких виникає об’єкт оподаткування Екологічним податком.

Кодексом визначено, що до об'єкту оподаткування Екологічним податком відносяться обсяги розміщених відходів (п.п. 242.1.3 пп 242.1 ст. 242 Кодексу).

Відходи, що визнаються об’єктом оподаткування Екологічним податком, згідно із п. 5.3 ст.5 Кодексу, ідентифікуються відповідно до визначення терміну «відходи» у Законі № 187:

- будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва або споживання,

- товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення або виявлення, від яких власник відходів позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації або видалення.

При цьому, Закон № 187 визначив, що операціями з видалення відходів, наприклад, їх розміщення, слід вважати будь-які операції з поводження з відходами, за виключенням операцій з утилізації відходів, яка полягає у використанні відходів в якості вторинного матеріального або енергетичного ресурсу (абзаци одинадцятий-дванадцятий статті 1 Закону № 187).

Кодекс покладає обов'язки платника Екологічного податку, зокрема, на суб'єктів господарювання, які під час провадження діяльності на території України здійснюють розміщення відходів (п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Кодексу).

Кодексом визначено зміст терміну «розміщення відходів» як операцій із «захоронения відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів» (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Законом № 187  встановлено вимогу до операцій із «захоронення відходів», згідно якої довгостроковий шкідливий вплив захоронених у спеціально відведених місцях відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини повинен не перевищувати установлені нормативи (абзац чотирнадцятий ст. 1 Закону № 187).

Кодекс не покладає обов’язки платника Екологічного податку, зокрема, на таких суб’єктів господарювання, у господарській діяльності яких існує період, у якому окремі види (класи) відходів розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання виключно у якості вторинної сировини (пункт 240.5 статті 240 Кодексу), тобто розміщення таких відходів, для яких існують технології, виробничо-технологічні та/або економічні передумови утилізації або переробки в Україні (абзац двадцятий ст. 1 Закону № 187).

Разом з тим, відходи як «будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва або споживання», а також «товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення або виявлення», але визнані суб’єктом господарювання вторинною сировиною, підлягають оприбуткуванню таким суб’єктом господарювання як запаси в розумінні п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044, з дотримання відповідних приписів цього положення щодо визначення облікової вартості та безоплатності надходження такої сировини.

Після набрання чинності Кодексу, у 2015 році для регулювання діяльності у сфері тваринництва прийнято спеціальний Закон України від 07 квітня 2015 року № 287-VIII «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» (далі - Закон №287), який визначає організаційні та правові засади діяльності фізичних та юридичних осіб, пов'язаної з утворенням, збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, переробкою, утилізацією, видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених або визнаних непридатними для споживання людиною, продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною.

Відбулася ідентифікація окремої групи об’єктів, а саме побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною (далі - Побічні продукти), до яких відносяться «туша або частини туш забитих, загиблих тварин, сировина та продукти тваринного походження, що не призначені або визнані непридатними для споживання людиною» (п.13 ст. 1 Закону № 287).

Водночас встановлено, що поводження із Побічними продуктами може передбачати «дії, спрямовані на утворення, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, переробку, знешкодження, утилізацію, видалення, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через територію України побічних продуктів тваринного походження» (п. 13 ст. 1 Закону № 287). Оскільки зміст операцій із поводження з Побічними продуктами в частині їх видалення, наприклад, шляхом операцій із захоронения, не відрізняється від операцій, із визначеного Законом № 187 розміщення відходів для об’єктів нетваринного походження, то не вбачається підстав до виключення із об’єкта оподаткування Екологічним податком тих Побічних продуктів, щодо яких їх власником ухвалено рішення про захоронения, в його значенні п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - «захоронения відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів».

Особливу увагу слід звернути на сукупність речовин, яка Законом № 287 ідентифікується під терміном «гній» - «будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї» (п. 2 ч. 1 ст.1 Закону № 287).

Особливість ситуації визначається тим, що у п. 111 ч. 1 ст. 1 Закону № 287 при визначенні терміну «органічні добрива та покращувачі грунту» безпосередньо зазначено, що до таких добрив можуть включатися «компостований або перероблений гній».

Таким чином, обсяги «гною» не будуть включатися до об’єкту оподаткування Екологічним податком, якщо «гній», що зберігається у спеціально відведених для цього місцях, на які отримано відповідні дозволи, оприбуткований як вторинна сировина для:

- самостійного, з дотримання обраних технологічних процесів та стандартів, виробництва компосту або іншого виду самостійної переробки «гною» або

- реалізації «гною» для виробництва компосту або іншого виду переробки гною іншими особами.

Згідно з Розділом 3 Закону № 287 усі побічні продукти тваринного походження класифікують за трьома категоріями, в залежності від ступеня ризику для здоров'я людини та тварини, причин загибелі, наявності захворювань та відповідно визначені можливі способи поводження з кожною категорією таких продуктів.

Зокрема, гній віднесено до побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії ІІ, поводження з якими передбачає, крім використання та оброблення шляхом стерилізації під тиском, перероблення відповідно до технологій, необхідних для виробництва продукції, на органічні добрива, компостування або перетворення на біогаз після оброблення шляхом стерилізації під тиском з постійним маркуванням отриманого матеріалу. Побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії II, можуть бути також видалені шляхом спалювання безпосередньо без попереднього оброблення або після такого оброблення шляхом стерилізації під тиском з постійним маркуванням отриманого матеріалу (ст. 15 Закону № 287).

Здійснення будь-яких технологічних операцій передбачає затвердження суб’єктом господарювання відповідного технологічного регламенту (картки), який визначає основні параметри технологічного процесу, методи контролювання, вимоги безпеки та вимоги охорони довкілля. Наприклад, згідно з Регламентом ЄС №1069/2009 Європейського парламенту та ради «Про встановлення медичних правил щодо побічних продуктів тваринного походження та похідних продуктів, не призначених для споживання людиною», переробка побічних продуктів тваринного походження «стерилізація під тиском» повинна здійснюватися при температурі не менше 133°С протягом 20 хвилин без перерви при абсолютному тиску не менше 3 барів та розмір часток повинен становити не більше 50 мм.

Процес оброблення та переробки побічних продуктів тваринного походження - це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних чи біологічних властивостей побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, у тому числі шляхом стерилізації під тиском.

Продуктами оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження є продукти, отримані в результаті однієї чи більше обробок, перетворень або етапів оброблення побічних продуктів тваринного походження, у тому числі з отриманням кормів тваринного походження, органічних добрив, покращувачів грунту, ветеринарних, лікарських, медичних препаратів, засобів, пристроїв.

Перевезення побічних продуктів тваринного походження (транспортування побічних продуктів тваринного походження) від місць їх утворення або зберігання до місць та/або потужностей (об’єктів) з їх оброблення, переробки, утилізації чи видалення здійснюється на підставі супроводжуючих документів.

Документація, якою супроводжуються побічні продукти тваринного походження або продукти оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження під час перевезення, має включати інформацію про походження, пункт призначення, кількість та категорію таких продуктів, їх опис та маркування відповідно до законодавства.

До потужностей (об'єктів) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження належать територія, споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, у тому числі транспортні засоби, що використовуються у процесі збирання, перевезення, зберігання, оброблення, переробки, знешкодження, утилізації та видалення побічних продуктів тваринного походження.

Розміщення потужностей (об’єктів) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження повинно здійснюватися з дотриманням усіх вимог щодо планування і забудови, санітарно-захисних зон відповідно до законодавства. Ветеринарно-санітарні вимоги до потужностей (об’єктів) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

До продуктів переробки побічних продуктів тваринного походження належать, зокрема, органічні добрива та покращувачі грунту - продукти тваринного походження, що використовуються для забезпечення чи покращення живлення рослин та/або фізичних, хімічних властивостей, біологічної активності ґрунту та які можуть включати компостовані або перероблені гній, немінералізоване гуано, вміст травного тракту та залишки їх біологічної переробки.

Органічні добрива та покращувачі ґрунту, утворені в результаті оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, можуть бути розміщені на ринку та/або використовуватися за умови, що вони отримані з побічних продуктів тваринного походження, що належать, зокрема, до категорії II, вироблені з дотриманням вимог, передбачених ст. 15 Закону № 287, на зареєстрованих в установленому порядку потужностях (об’єктах) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження. Можуть бути розміщені на ринку і використані в якості органічних добрив або покращувачів ґрунту також залишки, утворені внаслідок перетворення побічних продуктів тваринного походження на біогаз або компост.

Отже гній після періоду витримування, передбаченого затвердженим суб’єктом господарювання технологічним регламентом (карткою), може бути перетворений на добриво тваринного або рослинного походження, яке ідентифікується за кодом 3 101 УКТЗЕД (далі - Добриво), яке має бути взяте на бухгалтерський облік як у кількісному, так і вартісному значенні, як для цілей реалізації, так і внесення до власних сільгоспугідь.

Водночас вимоги стандартів до території систем підготовки до використання, обробляння, зберігання і знезараження Добрив передбачають забезпечення надійної гідроізоляції, що виключає фільтрацію рідкої частини Добрив та стічних вод у ґрунтові води, а також інфільтрацію ґрунтових вод у споруди. При цьому максимальний об’єм сховищ визначається в залежності від прийнятої технології компостування, часу витримування в буртах, зберігання і реалізації Добрив, встановлених згідно з відповідними стандартами.

Таким чином суб’єкт господарювання має дотримуватись таких обов’язкових умов, як виконання операцій, передбачених технологічним регламентом (картою), дотримання відповідних стандартів, зокрема, ВНТІІ-АПК-09.06 «Системи видалення, обробки, підготовки та використання гною» і ДСТУ 7527:2014 «Послід птиці. Технології біологічного переробляння. Загальні вимоги», та забезпечення бухгалтерського обліку операцій з реалізації Добрива (код 3101 УКТЗЕД) в обсягах, що відповідають розробленому технологічному регламенту (карті).

Разом з тим, необхідно мати на увазі, що технології компостування та переробки «гною» встановлюють граничні терміни щодо його використання для отримання компостної маси або гранульованого посліду, який не перевищує одного року.

При цьому, обсяги «гною», який втратив свої споживчі властивості у якості сировини для виготовлення органічних добрив у разі їх захоронения набувають ознак об’єкту оподаткування Екологічним податком, як такі відходи, що відповідно до Державного класифікатора відходів ДК 005-96, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 29.02.1996 №89, утворені внаслідок вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва та птахівництва, включено до групи відходів 01, класифікаційне угруповання 012, коди 0121.2.6.03 «Екскременти, сечовина та гній (включно струхлявіле сіно та солома) від худоби» та 0124.2.6.03 «Послід пташиний», що підтверджує приналежність гною до відходів, а за розміщення відходів передбачено справляння екологічного податку.

При обчисленні податкових зобов’язань з Екологічного податку за зазначені обсяги «гною», як відходів, що належать до IV класу небезпеки відходів, слід застосовувати ставку Екологічного податку із врахуванням відповідного рівня небезпеки, встановлену статтею 246 Кодексу.

Кодексом передбачено, що у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки екологічного податку збільшуються утричі.

Крім того передбачено застосування до ставок коефіцієнта, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (у межах населеного пункту або на відстані менше ніж 3 км від таких меж ставки екологічного збільшуються втричі).

        

Щодо змін, внесених Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» до земельного податку з 01.01.2022

У зв’язку з прийняттям Закону України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» розширено перелік підстав для нарахування земельного податку, визначених пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так,  підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (в редакції Закону України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017 – 2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);

за 2017 – 2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

 Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.

За інформацією, наданою Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, середня вартість ріллі по Чернігівській області станом на 01.01.2022 становить 24065,00 грн.

Також нагадуємо,  що відповідно до пункту 286.2. статті 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.     

          Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

         Пресслужба Головного управління  ДПС у Чернігівській області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь