Герої не вмирають

У час, коли Україна виборює свою волю й незалежність, свою цілісність і єдність, наші земляки не стоять осторонь.

З перших днів проведення антитерористичної операції тисячі наших мужніх земляків відстоюють свободу власної держави. Вони гідно несуть службу у лавах Збройних Сил та Національної гвардії України, у прикордонних військах, батальйоні спецпризначення «Чернігів», добровольчих формуваннях.

Нам є ким пишатися. Та, на жаль, і є за ким сумувати.

З поля бою цієї неоголошеної війни не повернувся вже не один десяток кращих синів Чернігівщини. Серед мужніх співвітчизників, які віддали життя за цілісність та незалежність Батьківщини, наші земляки – вихідці з Семенівського району.

Памʼять про кожного з героїв буде вічно жити в серцях вдячних нащадків.

Вічна їм слава! Герої не вмирають!

Афанасенко Віктор Михайлович

Народився 24 жовтня 1973 року у селі Галаганівка Семенівського району Чернігівської області.

У 1988 році закінчив Галаганівську восьмирічну школу Семенівського району.

У 1991 році закінчив Курковичську середню школу Стародубського району Брянської області.

У 1991-1993 роках проходив строкову військову службу.

З 1993 по 1997 роки працював у КСП «Нове життя» у селі Галаганівка Семенівського району.

З 1997 по 1999 роки працював землевпорядником Галаганівської сільської ради Семенівського району.

З 1999 року працював різноробочим, механізатором.

Старшина військової частини В 3137 (41-й мотопіхотний батальйон).

На початку вересня 2014 року був направлений у зону проведення АТО.

Загинув 10 березня 2015 року у районі міста Волноваха Донецької області.

Похований у селі Галаганівка Семенівського району Чернігівської області.

Кистерний Ігор Миколайович

14 липня 2017 року в Луганській області поблизу села Новотошківка від кулі снайпера російсько-терористичних бандформувань загинув наш земляк з Семенівки, 30-річний військовослужбовець військової служби за контрактом старший сержант Ігор Миколайович Кістерний.

Ігор Кістерний народився 21 березня 1987 року в м. Семенівка.

З 1993 по 2004 роки навчався в Семенівській гімназії №2, був гарним учнем, завжди усміхненим, веселим, добрим. Ігор готовий був прийти на допомогу друзям, вчителям, людям похилого віку.

По закінченню школи він проходив строкову службу у Збройних Силах України.

З 2006 по 2016 роки Ігор Миколайович був прикордонником відділу прикордонної служби “Семенівка”.

Ігор Кістерний грав у складі міської футбольної команди «Ревна», яка здобула чимало перемог.

У 2016 році він заключив контракт на проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.

Ігор служив в на посаді командира відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 13-го мотопіхотного батальйону. Певний час його служба проходила у м. Конотоп, з травня 2017 він перебував в зоні АТО.

У Ігоря залишились мати і сестра.

Похований у місті Семенівка Чернігівської області.

Указом Президента України від 07 квітня 2020 року № 131/2020 нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» за самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України (посмертно).

Грачов Максим Валентинович

Народився 6 січня 1986 року у місті Семенівка Чернігівської області.

У 2003 році закінчив Семенівську загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів № 1.

Потім навчався у навчально-курсовому комбінаті «Укрбуд» у місті Чернігові.

Строкову військову службу проходив у складі військової частини А 3435 (селище Десна Козелецького району).

Працював різноробочим на лісопереробних приватних підприємствах Семенівського району.

2 вересня 2014 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Солдат 41-го окремого мотопіхотного батальйону.

Загинув 13 травня 2015 року у районі міста Волноваха Донецької області.

Похований у місті Семенівка Чернігівської області.

Мінчуков Володимир Анатолійович

Народився 15 травня 1998 року у селищі Лозівський Слов’яносербського району Луганської області.

У 2011 році, разом із двома сестрами, переїхав до села Галаганівка Семенівського району до родичів.

У 2013 році закінчив Галаганівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. Після закінчення школи, навчався в Сосницькому ліцеї, потім працював у ТОВ «Нове життя» у селі Галаганівка.

У лютому 2017 року підписав контракт із Збройними Силами України.

Солдат 54-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Загинув 8 лютого 2018 року у Донецькій області внаслідок кульового поранення.

Похований у селі Галаганівка Семенівського району Чернігівської області.

Казарян В’ячеслав Артурович

Казарян В’ячеслав Артурович народився 23 червня 2000 року у місті Семенівка Чернігівської області. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи № 1 В’ячеслав вступив до Національного університету «Чернігівська політехніка».

Закінчивши університет, В’ячеслав Казарян був призваний на строкову службу до Збройних Сил України, яку проходив на півдні України у місті Чорноморськ Одеської області. У цей час почалось повномасштабне вторгнення рашистів на Батьківщину, і військовослужбовець Казарян В'ячеслав Артурович, не вагаючись став на захист територіальної цілісності і незалежності України.

Захищаючи нас від ворога на передовій у Донецькій області, під час поїздки для евакуації побратимів з Бахмуту, 12 травня 2023 року біля населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району наш Захисник загинув. За місяць йому мало виповнитися 23...

Неможливо знайти слова втіхи, неможливо загоїти в серці рідних болючу рану втрати, адже загибель найріднішої людини – важке випробування. Це невимовний біль та непоправна втрата, яку не пробачимо окупанту і ніколи не за будемо.

Поховали Казаряна В’ячеслава Артуровича у рідній Семенівці.

У нашого мужнього Героя залишилася мати...

Клименко Павло Сергійович

Клименко Павло Сергійович народився 14 лютого 1988 року у місті Семенівка Чернігівської області. Навчався Павло у місцевій загальноосвітній школі №3, а після її закінчення вступив до Харківського політехнічного університету на спеціальність «медичне обладнання». Не закінчив навчання у Харківському ВНЗ і перевівся до Одеського університету фінансів на заочну форму навчання.

Повернувшись до рідної Семенівки, Павло Сергійович зайнявся улюбленою справою – вирощував квіти та овочі. І це було його захоплення, а любов’ю – Україна.

Рідні та знайомі Павла згадують його як працьовиту, добру, щиру і відповідальну людину.

13 квітня 2022 року Клименко Павло Сергійович був призваний на військову службу за мобілізацією до лав Збройних Сил України. Разом з побратимами наш земляк мужньо та віддано боровся з рашистською навалою, даючи гідну відсіч загарбникам.

13 березня 2023 року Павло Клименко був важко поранений у районі населеного пункту Бахмут Донецької області, а 16 березня 2023 року серце воїна зупинилося.

Поховали Клименка Павла Сергійовича у рідному місті.

У Героя залишилася мати...

Асмаковський Микола Михайлович

В боях за Україну, на Донецькому напрямку 11 листопада 2022 року на бойовій позиції загинув 25-річний Микола Михайлович Асмаковський.

Микола був вчителем, а став військовослужбовцем. Товариський, порядний, працьовитий, розсудливий, він завжди мав свою точку зору, обдарований, розумний, закоханий у свою країну. Безмежна людяність – це стан його душі.

З початку вторгнення Микола перебував у Семенівці, яка з перших днів опинилася в окупації. На початку березня він дістався у майже окупований Чернігів та став до лав Національної Гвардії України на оборону міста.

Після звільнення Чернігівщини Микола, пройшовши співбесіду, перевівся у 3-й батальйон оперативного призначення «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення. Після короткого вишколу, разом з героями-«свободівцями», Микола потрапив на найгарячішу ділянку фронту – Бахмутський напрямок. Саме там, стримуючи навалу рашистів, Микола Асмаковський віддав своє життя за вільну Україну.

У Героя залишились мати, брат, дівчина...

Похований Асмаковський Микола Михайлович у рідному місті Семенівці.

Макей Олексій Миколайович

Макей Олексій Миколайович народився 1 травня 1979 року у місті Архангельск. Згодом родина переїхала на Чернігівщину до міста Семенівки.

1996 року Олексій після закінчення Семенівської ЗОШ №2 був призваний на строкову військову службу, яку проходив у 72-й механізованій дивізії, згодом - військова служба за контрактом.

Довгий час Олексій Миколайович працював електромонтером. Останні роки чоловік присвятив себе будівельній справі, працював у Броварах, був бригадиром штукатурних робіт.

Після початку повномасштабного ворожого вторгнення Макей Олексій добровольцем пішов на захист неньки України. Службу проходив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді на посаді старшого водія-електрика одного із взводів. Разом з побратимами він мужньо боровся за свободу та Незалежність України, даючи гідну відсіч російським окупаційним військам.

9 листопада 2022 року внаслідок ворожого авіаудару по місту Бахмут на Донеччині Макей Олексій загинув...

Вдома у нього лишилися мати, брат, сестра та син.

Олексія Миколайовича Макея поховали на місцевому кладовищі у Семенівці.

В’язовик Олександр Анатолійович

В’язовик Олександр Анатолійович народився 28 червня 1979 року у місті Семенівка, що на півночі Чернігівської області.

Навчався Олександр В’язовик у Семенівській гімназії №2. Після школи вступив до Остерського будівельного технікуму, який закінчив 1999 року.

З 2001 року проходив службу за контрактом у Державній прикордонній службі України. Більше двадцяти років Олександр Анатолійович В’язовик служив у лавах ДПСУ, мав звання майстер-сержант.       

У 2016 - 2017 роках Олександр Анатолійович брав участь в антитерористичній операції у Луганській області.

В’язовик Олександр Анатолійович загинув 9 жовтня 2022 року.

Війна забрала життя сина, чоловіка, батька…

Поховали загиблого у рідному місті.

Целуйко Нікіта Сергійович

Народився Нікіта 1 жовтня 1999 року в м. Семенівка. Навчався у Семенівській гімназії №2, після закінчення 9-ти класів продовжив навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Згодом Целуйко Нікіта став курсантом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. Рідні і друзі Нікіти згадують його як цілеспрямованого, відповідального хлопчину, щиру, порядну людину, люблячого сина і надійного друга.

Військову службу проходив у в/ч А0284 на посаді командира взводу зв’язку 1 десантно-штурмового батальйону.

19 вересня 2022 року Целуйко Нікіта загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Оскіл Ізюмського району Харківської області.

Ціною власного життя наш земляк захищав рідну землю від ворожих військ. Він залишався вірним своїй країні до останнього подиху.

Вдома на нього чекали мати, батько та сестра…

Похований Целуйко Нікіта Сергійович у рідному місті Семенівці.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України №886/2022 Целуйко Нікіта Сергійович був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Ємельяненко Владислав Володимирович

Народився Ємельяненко Владислав 19 березня 1992 року в місті Семенівка Чернігівської області.

Закінчивши Семенівську загальноосвітню школу №3, Владислав вступив до Сосницького професійного аграрного ліцею за спеціальністю слюсар з ремонту автомобілів, водій автомобільних транспортних засобів. Працював в ДП «Семенівкарайагролісгосп».

Люди характеризують Владислава як працьовиту, порядну, добру людину.

14 квітня 2022 року Владислав Вікторович був призваний на військову службу за мобілізацією до лав Збройних Сил України. Служив старшим вогнеметчиком другого відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного і біологічного захисту.

12 серпня 2022 року Ємельяненко Владислав Володимирович віддав своє життя на Донеччині за незалежність рідної України.

Поховали Героя на батьківщині.

У загиблого Героя залишились двоє дітей і мати.

Бельдяга Андрій Федорович

Народився Бельдяга Андрій Федорович 22 лютого 1986 року у місті Семенівка Чернігівської області.

Здобувши повну середню освіту у Семенівській загальноосвітній школі №1, Андрій пішов працювати різноробочим у ДП «Семенівське лісове господарство». З підприємства був призваний на строкову військову службу. Демобілізувавшись, Андрій повернувся додому і продовжив працювати у лісгоспі.

За спогадами рідних, близьких та знайомих Андрій був уважним і турботливим сином, відкритим і надійним другом, душею компанії. Він захоплювався рибалкою та полюванням, на які завжди ходили разом з батьком.

2014 року наш земляк одним із перших був мобілізований до Збройних Сил України, брав участь у АТО. Згодом Андрій Федорович підписав контракт на службу у ЗСУ.

З перших днів повномасштабного ворожого вторгнення Андрій Бельдяга став на захист рідної землі.

17 квітня 2022 року Андрій загинув поблизу селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.

Похований Бельдяга Андрій Федорович у рідному місті.

У Героя залишилися батьки.

Тетяненко Євген Сергійович

Народився Тетяненко Євген 12 грудня 1993 року в селі Прибинь, Корюківського району Чернігівської області.

1994 року його родина переїхала до села Погорільці Семенівського району Чернігівської області. Євген закінчив Погорільську середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, вступив до Чернігівського професійного будівельного ліцею. Після закінчення ліцею працював у Києві.

2021 року Євген Сергійович призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України, а згодом підписав контракт на військову службу, адже з дитинства мріяв стати військовим.

Євген любив життя, був відкритим і щирим, завжди піклувався про свою родину. Будував плани, яким не судилось здійснитися.

16 березня 2022 року Тетяненко Євген Сергійович загинув біля села Новоселівка Чернігівського району.

Похований Євген у рідному селі.

У Героя залишилися мати, брат і сестра.

Довгань Микола Юрійович

Народився Микола Довгань 19 грудня 1998 року в селі Жадове Семенівського району Чернігівської області. Навчався у Жадівській загальноосвітній школі, потім – у Сосницькому професійно-технічному ліцеї, де здобув кваліфікацію автослюсара. Деякий час працював в агрофірмі «Світанок».

2018 року Микола був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України, згодом перейшов на службу за контрактом та був направлений до Луганської області у зону проведення АТО.

Початок повномасштабного вторгнення зустрів за місцем проходження військової служби.

Загинув Микола Юрійович Довгань 24 березня 2022 року в м. Рубіжне Луганської області. Похований Микола Юрійович у рідному селі Жадове.
У Миколи залишилися батько та бабуся, які виховали його справжнім Героєм.

Барановский Ярослав Миколайович

Барановський Ярослав Миколайович народився 01 березня 1993 року у селі Костобобрів.

Здобувши повну середню освіту у Костобобрівській загальноосвітній школі, Ярослав вступив до коледжу вищого навчального закладу Одеського державного інституту вимірювальної техніки на факультет електротеплотехнічного вимірювання.

2013 року Ярослав Барановський підписав контракт на проходження служби у Збройних Силах України. Служив у селі Перевальному Сімферопольської області у 36 бригаді морської піхоти.

Рідні та знайомі Ярослава згадують його як добру, щиру і відповідальну людину.

З перших хвилин ворожого вторгнення  Ярослав Миколайович став на захист рідної землі від російського окупанта.

17 березня 2022 року молодший сержант морської піхоти Барановський Ярослав Миколайович загинув при виконанні бойового завдання.

Вдома на нього чекала мати …

Похований Барановський Ярослав Миколайович разом із загиблими побратимами у братській могилі біля Маріуполя.

Сухарєв Микола Олександрович

Народився Сухарєв Микола Олександрович 19 червня 1981 року в селі Островське Первомайського району Автономної Республіки Крим.

Тут же, у своєму рідному селі Микола Олександрович закінчив Островську загальноосвітню школу I-III ступенів.

До повномасштабного ворожого вторгнення Микола Сухарєв проживав у Семенівці на Чернігівщині, неодноразово брав участь у навчальних зборах військовозобов’язаних.

У травні 2022 року Микола Олександрович долучився до оборонців України, проходив військову службу у 54-ій окремій механізованій бригаді на посаді стрільця-санітара. Пліч-о-пліч з побратимами він давав гідну відсіч загарбнику, боронячи рідну Батьківщину.

11 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області Сухарєв Микола загинув...

Порва В’ячеслав Олександрович

Народився 16 травня 2002 р. у селі Радомка, згодом переїхав жити до Семенівки, де й навчався у місцевій школі №1. У 2020 році був призваний на строкову службу, потім після підписання контракту зі Збройними Силами України продовжив військову справу, захищаючи нашу Батьківщину. Проходив службу в одному з підрозділів ППО.

Загинув 7 квітня 2024 року на Донецькому напрямку.

Іванов Віталій Вікторович.

Сержант Віталій Іванов народився 9 серпня 1968 року в смт Явас Зубово-Полянського району (Мордовія). З часом переїхав до України, де у 1984 році закінчив 8 класів Граденицької школи №1 на Одещині. Протягом 1986-1988 років проходив строкову військову службу, потім переїхав у село Хотіївка (Семенівська громада), де надалі проживав. До початку повномасштабного ворожого вторгнення неодноразово брав участь у навчальних зборах військовозобов’язаних, довгий час працював різноробом у ДП «Семенівкарайагролісгосп».

У січні 2023 року Віталій долучився до лав оборонців України. Службу ніс у складі військової частини А4773 на посаді командира відділення - командира машини та віддано боронив Україну від ворожих окупаційних військ. На жаль, 4 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Віталій загинув.Похований на місцевому кладовищі у селі Хотіївка.

Пруцаков Володимир Валерійович народився 31 липня 1994 року в місті Світловодськ Кіровоградської області. Згодом вся родина переїхала у Семенівку. Тут він закінчив місцеву школу №1, а потім вступив до Національного університету "Чернігівська політехніка". У 2014 році закінчив Київське регіональне вище професійне училище будівництва, де опанував спеціальність "слюсар з ремонту автомобілів; рихтувальних кузовів".

Протягом 2013-2016 років Володимир працював на приватному підприємстві "Семенівська мануфактура", після чого до 2022 року був на заробітках за кордоном. У вересні 2022 року чоловік повернувся в Україну та вступив до лав ЗСУ. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А3488 на посаді стрільця-санітара.

Загинув 14 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Похований на місцевому кладовищі. Вдома у нього залишилась мати.

Скринник Роман Олександрович народився 09 липня 1980 року у Семенівці Чернігівської області. У 1997 році закінчив 11 класів місцевої школи №2. Після закінчення вступив у Бобровицький сільськогосподарський технікум. До мобілізації працював у КНП «Семенівська міська лікарня» на посаді робітника з благоустрою та ремонту будівель.

У вересні 2023 року став на захист України на посаді стрільця-снайпера.

Загинув 13 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання.

Похований в Семенівці.

Швед Сергій Іванович народився 8 червня 1975 року в селі Жадове Семенівської громади Новгород-Сіверського району. У 1992 році закінчив місцеву середню школу. Протягом 1993-1994 років проходив строкову військову службу. Довгий час працював водієм у сільськогосподарському підприємстві ім. Чкалова.

У лютому 2023 року добровільно став на захист України, долучившись до складу одного з підрозділів військової частини А4863.

Загинув 21 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Похований на місцевому кладовищі у селі Жадове.

Савченко Михайло Анатолійович

Молодший сержант Михайло Савченко народився 19 квітня 1996 року в місті Семенівка Чернігівської області.

Проходив строкову військову службу, а згодом — військову службу за контрактом. По закінченню служби працював у Чернігові та в Києві.

У перші дні повномасштабного вторгнення РФ став на захист Батьківщини. Боронив східні кордони України.

Загинув 4 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Похований в Семенівці.

Осипенко Микола Михайлович народився 9 грудня 1981 року.

За час проходження військової служби в прикордонному відомстві головний сержант Микола Осипенко зарекомендував себе відданим українському народу, вірним конституційному обов’язку та справі охорони державного кордону. 

У 2014 році брав участь в бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції. 

Якісно забезпечував дотримання порядку і правил експлуатації, обслуговування, зберігання та ремонту закріпленої техніки, підтримував її у справному стані, попереджував поломки транспортних засобів, вносив пропозиції щодо ремонту техніки, її модернізації.

13 травня 2023 року внаслідок здійснення удару БпЛА типу «Shahed-131/132» в районі населеного пункту Мхи. Внаслідок отриманих поранень головний сержант Микола Осипенко загинув на місці.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі головного сержанта Осипенка Миколу Михайловича нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).

Гуль Володимир Петрович народився 26 липня 1978 року в с. Медведівка Семенівського району Чернігівської області.

26 квітня 2022 року Володимир Гуль був призваний по мобілізації до 105 прикордонного загону Державної прикордонної служби України – Чернігівська область.

За час проходження військової служби зарекомендував себе, як здібний, перспективний, дисциплінований і працьовитий військовослужбовець.

За досить короткий час зумів себе настільки добре зарекомендувати, що був призначений на посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії – начальника першої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби п'ятої прикордонної застави (з місцем дислокації н.п. Семенівка) другої прикордонної комендатури (з місцем дислокації н.п. Семенівка).

13 травня 2023 року внаслідок здійснення удару БпЛА типу «Shahed-131/132» в районі населеного пункту Мхи старший сержант Володимир Гуль загинув на місці внаслідок отриманих поранень.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого сержанта Гуля Володимира Петровича нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).

Димерлій Олег Петрович народився 21.09.1967 року в с.Чижівка Звенигородського району Черкаської області.
1974 по 1984 роки навчався в Чижівській середній школі;
З 1984 по 1989 роки навчався в Чернігівському педінституті.
З 1989 по 1991 роки служив в лавах радянської армії.
Проживав в м.Семенівка Чернігівської області.
Працював учителем фізкультури в місцевій школі.
Був приватним підприємцем у сфері торгівлі.
Був призваний до лав ЗСУ в березні 2022 року.
Служив старшим солдатом у 105 прикордонному загоні імені князя Володимира Великого.

Помер на службі 28 червня 2023 року.

Таранжин Олександр Олександрович народився 30.03.1988 року в селі Жадове Семенівської громади. У 2005 році закінчив місцеву загальноосвітню школу, після цього закінчив Чернігівський професійний будівельний ліцей №18 за напрямом "будівельник". Певний час проживав та працював у Києві. У березні того року долучився до оборонців України.

Загинув 03 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання.

Похований у рідному селі.

Старший сержант Трихліб Геннадій Олександрович народився 07.04.1970 року в с. Машеве Семенівської громади.

У 1987 році закінчив 10 класів місцевої школи.

Протягом 1988-1990 років проходив строкову військову службу.

Після початку повномасштабного ворожого вторгнення за власним бажанням став на захист України.

Службу проходив у складі одного з підрозділів військової частини А4773 на посаді «головний сержант - командир відділення». 

Загинув 14.листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. 

Надточей Євгеній Іванович народився 30 квітня 1991 року за межами нашої громади в багатодітній сім’ї.

У 1993 році переїхали до с. Хотіївка, а потім до с. Прогрес.

Закінчив Семенівську загальноосвітню школу №1. Потім закінчив Чернігівський політехнічний університете за спеціальністю зварювальник. Працював у Києві на будівництві та водієм таксі.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України пішов добровольцем до Національної гвардії України.

Загинув 22.11.2023 від поранень при виконанні бойового завдання поблизу с. Спірне Бахмутського району Донецької обл.

Наполов Володимир Олександрович народився 21 вересня 1978 року в селі Тимоновичі Семенівської громади. У 1994 році закінчив дев'ять класів місцевої школи.

Протягом 1996-1998 років проходив строкову військову службу. До 2014-го року проживав з родиною у Горлівці на Донеччині. Після початку російсько-української війни повернувся до рідного села, де надалі жив та працював.

У лютому цього року став до лав ЗС України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4723 на посаді головного стрільця-санітара механізованого відділення.

Загинув 27 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі рідного села.

Прохорець Юрій Васильович з села Костобобрів - мужній воїн, славний син України, що вірою і правдою служив рідній країні. 

Юрій завжди був відданим своїй Вітчизні та українському народу. Починаючи ще з 2014 року виконував бойові завдання у зоні АТО, давав відсіч ворогу на сході України. Працював поліцейським у Семенівці, в перші місяці повномасштабного вторгнення росії на територію України, у квітні місяці взяв до рук зброю і став на захист держави. Виконував бойові завдання в "гарячих" точках на Бахмутському напрямку.

Похований у рідному селі Костобобрів! 

Тюканько Сергій Вікторович, народився 31 жовтня 1978 року.

Закінчив Семенівський заклад загальної середньої освіти I-III ступеня №1.

Загинув 7 січня 2024 року в районі Покровська. Йому було 45 років. Загиблого ідентифікували через понад рік за результатами ДНК.

Похований у Семенівці.

Щербак Ігор Анатолійович народився 1 листопада 1977 року в місті Семенівка. Закінчив школу №3 (1992 р.) і школу №1 (1994 р). Останній час жив у селі Жадове, там і працював на лісозаготівельному підприємстві.

Загинув 20 січня 2024 року в районі населеного пункту Синьківка, Куп'янського району, Харківської області.

Михальський Сергій Володимирович

Народився 1969 року, мешканець с. Галаганівка. 

Загинув 15 лютого, поблизу н.п. Костянтинівка Покровського району Донецької області.

Солдат Поводиренко Андрій Михайлович народився 26 липня 1972 року в селі Погорільці. Закінчив місцеву школу.

У 1990-1992 роках проходив строкову військову службу. Проживав у Семенівці, займався підприємницькою діяльністю.

У травні 2022 року долучився до лав оборонців України на посаду стрільця піхотного відділення.

Під час виконання чергового бойового завдання на Донеччині підрозділ Андрія втратив з ним зв’язок. Після чергового обміну тілами полеглих на полі бою військовослужбовців вдалося встановити особу Захисника.

Похований у Семенівці.

Найдьонов Віктор Васильович народився 14 лютого 1998 року в Чернігівській області, в с. Жадове на Семенівщині. Закінчив Семенівську загальноосвітню школу №1. У 2017 році закінчив Чернігівський професійний будівельний ліцей.

Від початку військового вторгнення російською федерацією на територію України штаб-сержант Віктор Найдьонов у складі 11 прикордонного загону знаходився в зоні ведення бойових дій сумлінно виконував сої обов’язки та поставлені завдання.

Перебуваючи в районі н.п. Мар’їнка Донецької області у складі підрозділу брів участь в запеклих боях з переважаючими силами противника.

23 березня 2022 року під час чергового відбиття наступу окупантів військовослужбовець виконував бойове завдання в районі н.п. Мар’їнка Донецької області. Під час бою штаб-сержант Віктор Найдьонов здійснював прикриття побратимів при переміщенні на запасні вогневі позиції та зазнав поранень несумісних з життям від розриву снаряду ворожого танка.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час захисту державного суверинітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі штаб-сержанта Найдьонова Віктора Васильовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Будашко Олександр Олександрович, народився 24 березня 1981 року в м. Семенівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області. З 1987 по 1996 рік навчався в ЗОШ - №5, після закінчення школи Олександр навчався в Щорському ПТУ де здобув професію водія. З 12 липня 1996 року по 22 лютого 2002 року працював у колгоспах «Шлях Леніна» та «Перемога» з червня 2002 року по жовтень 2007 року працював ДП «Семенівський лісгосп» потім працював на різних роботах. 08 квітня 2022 року Олександр Олександрович був призваний до лав ЗСУ, проходив службу в В/Ч 4013 на посаді стрілеці-помічник гранатометника 2 відділу з роти.

4 січня 2023 року солдат Олександр Будашко помер від гострої серцево-судинної недостатності у селі Хацьки Степанківської сільської об’єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області.

6 січня 2023 року похований на кладовищі міста Семенівка.

Алєксєйцев Геннадій Миколайович

Народився 21 грудня 1980 року в с. Новоолександрівське на Донеччині. З часом переїхав до с. Машеве на Чернігівщині.
Навчався в Машівській сільській школі з 1986 по 1997 рік. Потім закінчив Чернігівське професійне училище за спеціальністю кухаря.
З 1998 по 2000 рік пройшов строкову службу і з 2001 по 2004 рік служив по контракту в частині №2253.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України проходив військову службу в лавах Збройних Сил України у ВЧ4569. Боровся за незалежність та територіальну цілісність України.
11 грудня 2022 року отримав закриту вибухову травму внаслідок попадання снаряда в броньований транспорт.
Після реабілітації продовжив боронити Батьківщину в інженерно – саперній роті.
Виконуючи бойове завдання, 13 червня 2024 року в районі н.п. Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області, отримав тяжкі ушкодження та осколкові поранення, несумісні з життям, внаслідок обстрілу ворожої артилерії.
Старший солдат, Алєксєйцев Геннадій Миколайович, похований в с. Машеве 

Кучма Сергій Анатолійович, народився 05 лютого 2002 року.

Навчався Сергій в Радомській ЗОШ І-ІІІ ступенів, а після її закриття продовжував отримувати освіту в Погорільській ЗОШ.На початку грудня звернувся добровольцем до Корюківського РТЦК та СП став Військовослужбовцем ЗСУ.

З часом був направлений в зону ведення активних бойових дій.

Загинув Сергій Анатолійович під час виконання бойового завдання поблизу села Діброва 28 липня 2023 року.

Висоцький Володимир Олександрович

Народився  6 вересня 1981 року в Полтавській області. Після його народження сім’я проживала в с. Залізний Міст Семенівського району (нині – Семенівської міської територіальної громади Новгород-Сіверського району). Навчався у місцевому загальноосвітньому закладі.
По закінченню школи родина переїхала до Семенівки. До 2023 року Володимир Висоцький працював разом із матір’ю у фермерському господарстві.
2023 року був мобілізований і з 5 листопада захищав незалежність і суверенітет держави на Донецькому напрямку.
Володимир Олександрович мав тяжке захворювання серця. Але не зважаючи на це, він мужньо стояв на захисті рідної країни.
22 листопада 2023 року під час боїв у населеному пункті Никонорівка Донецької області хворе серце Висоцького Володимира зупинилося.
Похований захисник у м. Семенівка.

Булітко Сергій Анатолійович.

Загинув 11 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання на Торецькому напрямку.

Добра людина, гарний батько, чудовий чоловік, справжній патріот, він до останнього подиху боронив рідну країну від загарбників.

Кунштель Роман Дмитрович 

Народився Роман 20 жовтня 1993 року в селі Жадове в багатодітній родині. Був старшим люблячим братом, помічником матері, надійним товаришем, який запам’ятався надзвичайно доброю, справедливою, порядною людиною.

Справжній патріот своєї Батьківщини, Роман 20 квітня 2022 став на її захист. Майже 3 роки він мужньо захищав свою країну в Донецькій області. Виконавши військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув 15.01.2025 в с.Рідкодуб Краматорського району Донецької області. Загинув як справжній ГЕРОЙ, прийнявши удар від уламків на себе, закривши собою побратимів, чим врятував життя 6 військовослужбовцям.

Сенько Микола Віталійович, народився 21 листопада 1990 року. З дитинства був доброю і щирою людиною, мав багато друзів. Навчався в Іванівській школі, закінчив її в 2008 році. Згодом здобув професію газозварювальника, по ній і працював, також займався ремонтними роботами.

В 2023 році пішов на фронт. Загинув 31 березня 2025 року.

Бондарець Сергій Миколайович народився 30 вересня 1997 року.

Помер 23 березня 2025-го під час несення бойового чергування.

Студенок Геннадій Сергійович 27.09.1989 року народження - солдат, старший стрілець, загинув на Харківщині у звязку з травмами несумісними з життям внаслідок скиду невідомого вибухового пристрою з ворожого дрону 22.02.2025 року.

Молодший сержант Федоренко Ганна Олександрівна народилась 23 березня 1987 року.

Навчалась в Погорільській загальноосвітній школі. Після школи закінчила Новгород – Сіверське медичне училище за спеціальністю медична сестра, а після підвищення кваліфікації отримала спеціальність фельдшер.

Після закінчення навчального медичного закладу працювала в с. Стара Гутка, а потім в Погорільській дільничній лікарні на посаді сімейної медичної сестри.

За контрактом пішла до лав Збройних Сил України.

Загинула від отриманих травм під час ракетного удару в м. Чернігові 17 квітня 2024 року. Похована в рідному селі Погорільці.

Тищенко Олександр Михайлович народився 29 вересня 1976 року.

Пішов служити у 2022 році, захищав Україну під Авдіївкою, після отриманих поранень проходив службу роті охорони.

Помер 1 травня 2024 року.

Бездєтко Руслан Леонідович

Військовослужбовець 105-го прикордонного загону.

Проживав в с. Костобобрів Семенівської міської територіальної громади. Після закінчення Костобобрівської школи навчався в Сумському національному аграрному університеті на факультеті промислове та цивільне будівництво за спеціальністю інженер-будівельник. Після закінчення університету прцював за спеціальністю.

На початку 2021 року підписав контракт з ДПСУ. За час служби отримав звання старший сержант. Працював на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії. Має нагороду «Ветеран війни»

Гавриленко Федір Іванович

Загинув 25 серпня 2025 року в результаті стрілецького бою з російськими окупаційними військами на Покровському напрямку.

1982 р.н., інспектор прикордонної служби 2 категорії – кулеметник першої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

Науменко Євген Валерійович, 01.05.1984 р.н., матрос.

Народився і проживав у Сновському районі.

В подальшому переїхав до м. Семенівки, де проживав зі своєю родиною.

Працював електромонтером ГТА АТ «Чернігівобленерго» ВП Корюківський РЕМ Семенівська дільниця.

У 2022 році був мобілізований.

Загинув 07.01.2026 року біля н.п. Добропілля Покровського району Дніпропетровської області.

У героя залишилась дружина та син.