Семенівська міська рада
Новгород-Сіверського району Чернігівської області
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Герої не вмирають

У час, коли Україна виборює свою волю й незалежність, свою цілісність і єдність, наші земляки не стоять осторонь.

З перших днів проведення антитерористичної операції тисячі наших мужніх земляків відстоюють свободу власної держави. Вони гідно несуть службу у лавах Збройних Сил та Національної гвардії України, у прикордонних військах, батальйоні спецпризначення «Чернігів», добровольчих формуваннях.

Нам є ким пишатися. Та, на жаль, і є за ким сумувати.

З поля бою цієї неоголошеної війни не повернувся вже не один десяток кращих синів Чернігівщини. Серед мужніх співвітчизників, які віддали життя за цілісність та незалежність Батьківщини, наші земляки – вихідці з Семенівського району.

Памʼять про кожного з героїв буде вічно жити в серцях вдячних нащадків.

Вічна їм слава! Герої не вмирають!

 

Афанасенко Віктор Михайлович

Народився 24 жовтня 1973 року у селі Галаганівка Семенівського району Чернігівської області.

У 1988 році закінчив Галаганівську восьмирічну школу Семенівського району.

У 1991 році закінчив Курковичську середню школу Стародубського району Брянської області.

У 1991-1993 роках проходив строкову військову службу.

З 1993 по 1997 роки працював у КСП «Нове життя» у селі Галаганівка Семенівського району.

З 1997 по 1999 роки працював землевпорядником Галаганівської сільської ради Семенівського району.

З 1999 року працював різноробочим, механізатором.

Старшина військової частини В 3137 (41-й мотопіхотний батальйон).

На початку вересня 2014 року був направлений у зону проведення АТО.

Загинув 10 березня 2015 року у районі міста Волноваха Донецької області.

Похований у селі Галаганівка Семенівського району Чернігівської області.

 

Кистерний Ігор Миколайович

14 липня 2017 року в Луганській області поблизу села Новотошківка від кулі снайпера російсько-терористичних бандформувань загинув наш земляк з Семенівки, 30-річний військовослужбовець військової служби за контрактом старший сержант Ігор Миколайович Кістерний.

Ігор Кістерний народився 21 березня 1987 року в м. Семенівка.

З 1993 по 2004 роки навчався в Семенівській гімназії №2, був гарним учнем, завжди усміхненим, веселим, добрим. Ігор готовий був прийти на допомогу друзям, вчителям, людям похилого віку.

По закінченню школи він проходив строкову службу у Збройних Силах України.

З 2006 по 2016 роки Ігор Миколайович був прикордонником відділу прикордонної служби “Семенівка”.

Ігор Кістерний грав у складі міської футбольної команди «Ревна», яка здобула чимало перемог.

У 2016 році він заключив контракт на проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.

Ігор служив в на посаді командира відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 13-го мотопіхотного батальйону. Певний час його служба проходила у м. Конотоп, з травня 2017 він перебував в зоні АТО.

У Ігоря залишились мати і сестра.

Похований у місті Семенівка Чернігівської області.

Указом Президента України від 07 квітня 2020 року № 131/2020 нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» за самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України (посмертно).

 

Грачов Максим Валентинович

Народився 6 січня 1986 року у місті Семенівка Чернігівської області.

У 2003 році закінчив Семенівську загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів № 1.

Потім навчався у навчально-курсовому комбінаті «Укрбуд» у місті Чернігові.

Строкову військову службу проходив у складі військової частини А 3435 (селище Десна Козелецького району).

Працював різноробочим на лісопереробних приватних підприємствах Семенівського району.

2 вересня 2014 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Солдат 41-го окремого мотопіхотного батальйону.

Загинув 13 травня 2015 року у районі міста Волноваха Донецької області.

Похований у місті Семенівка Чернігівської області.

 

Мінчуков Володимир Анатолійович

Народився 15 травня 1998 року у селищі Лозівський Слов’яносербського району Луганської області.

У 2011 році, разом із двома сестрами, переїхав до села Галаганівка Семенівського району до родичів.

У 2013 році закінчив Галаганівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. Після закінчення школи, навчався в Сосницькому ліцеї, потім працював у ТОВ «Нове життя» у селі Галаганівка.

У лютому 2017 року підписав контракт із Збройними Силами України.

Солдат 54-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Загинув 8 лютого 2018 року у Донецькій області внаслідок кульового поранення.

Похований у селі Галаганівка Семенівського району Чернігівської області.

 

Казарян В’ячеслав Артурович

Казарян В’ячеслав Артурович народився 23 червня 2000 року у місті Семенівка Чернігівської області. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи № 1 В’ячеслав вступив до Національного університету «Чернігівська політехніка».

Закінчивши університет, В’ячеслав Казарян був призваний на строкову службу до Збройних Сил України, яку проходив на півдні України у місті Чорноморськ Одеської області. У цей час почалось повномасштабне вторгнення рашистів на Батьківщину, і військовослужбовець Казарян В'ячеслав Артурович, не вагаючись став на захист територіальної цілісності і незалежності України.

Захищаючи нас від ворога на передовій у Донецькій області, під час поїздки для евакуації побратимів з Бахмуту, 12 травня 2023 року біля населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району наш Захисник загинув. За місяць йому мало виповнитися 23...

Неможливо знайти слова втіхи, неможливо загоїти в серці рідних болючу рану втрати, адже загибель найріднішої людини – важке випробування. Це невимовний біль та непоправна втрата, яку не пробачимо окупанту і ніколи не за будемо.

Поховали Казаряна В’ячеслава Артуровича у рідній Семенівці.

У нашого мужнього Героя залишилася мати...

 

Клименко Павло Сергійович

Клименко Павло Сергійович народився 14 лютого 1988 року у місті Семенівка Чернігівської області. Навчався Павло у місцевій загальноосвітній школі №3, а після її закінчення вступив до Харківського політехнічного університету на спеціальність «медичне обладнання». Не закінчив навчання у Харківському ВНЗ і перевівся до Одеського університету фінансів на заочну форму навчання.

Повернувшись до рідної Семенівки, Павло Сергійович зайнявся улюбленою справою – вирощував квіти та овочі. І це було його захоплення, а любов’ю – Україна.

Рідні та знайомі Павла згадують його як працьовиту, добру, щиру і відповідальну людину.

13 квітня 2022 року Клименко Павло Сергійович був призваний на військову службу за мобілізацією до лав Збройних Сил України. Разом з побратимами наш земляк мужньо та віддано боровся з рашистською навалою, даючи гідну відсіч загарбникам.

13 березня 2023 року Павло Клименко був важко поранений у районі населеного пункту Бахмут Донецької області, а 16 березня 2023 року серце воїна зупинилося.

Поховали Клименка Павла Сергійовича у рідному місті.

У Героя залишилася мати...

 

Асмаковський Микола Михайлович

В боях за Україну, на Донецькому напрямку 11 листопада 2022 року на бойовій позиції загинув 25-річний Микола Михайлович Асмаковський.

Микола був вчителем, а став військовослужбовцем. Товариський, порядний, працьовитий, розсудливий, він завжди мав свою точку зору, обдарований, розумний, закоханий у свою країну. Безмежна людяність – це стан його душі.

З початку вторгнення Микола перебував у Семенівці, яка з перших днів опинилася в окупації. На початку березня він дістався у майже окупований Чернігів та став до лав Національної Гвардії України на оборону міста.

Після звільнення Чернігівщини Микола, пройшовши співбесіду, перевівся у 3-й батальйон оперативного призначення «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення. Після короткого вишколу, разом з героями-«свободівцями», Микола потрапив на найгарячішу ділянку фронту – Бахмутський напрямок. Саме там, стримуючи навалу рашистів, Микола Асмаковський віддав своє життя за вільну Україну.

У Героя залишились мати, брат, дівчина...

Похований Асмаковський Микола Михайлович у рідному місті Семенівці.

 

Макей Олексій Миколайович

Макей Олексій Миколайович народився 1 травня 1979 року у місті Архангельск. Згодом родина переїхала на Чернігівщину до міста Семенівки.

1996 року Олексій після закінчення Семенівської ЗОШ №2 був призваний на строкову військову службу, яку проходив у 72-й механізованій дивізії, згодом - військова служба за контрактом.

Довгий час Олексій Миколайович працював електромонтером. Останні роки чоловік присвятив себе будівельній справі, працював у Броварах, був бригадиром штукатурних робіт.

Після початку повномасштабного ворожого вторгнення Макей Олексій добровольцем пішов на захист неньки України. Службу проходив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді на посаді старшого водія-електрика одного із взводів. Разом з побратимами він мужньо боровся за свободу та Незалежність України, даючи гідну відсіч російським окупаційним військам.

9 листопада 2022 року внаслідок ворожого авіаудару по місту Бахмут на Донеччині Макей Олексій загинув...

Вдома у нього лишилися мати, брат, сестра та син.

Олексія Миколайовича Макея поховали на місцевому кладовищі у Семенівці.

 

В’язовик Олександр Анатолійович

В’язовик Олександр Анатолійович народився 28 червня 1979 року у місті Семенівка, що на півночі Чернігівської області.

Навчався Олександр В’язовик у Семенівській гімназії №2. Після школи вступив до Остерського будівельного технікуму, який закінчив 1999 року.

З 2001 року проходив службу за контрактом у Державній прикордонній службі України. Більше двадцяти років Олександр Анатолійович В’язовик служив у лавах ДПСУ, мав звання майстер-сержант.       

У 2016 - 2017 роках Олександр Анатолійович брав участь в антитерористичній операції у Луганській області.

В’язовик Олександр Анатолійович загинув 9 жовтня 2022 року.

Війна забрала життя сина, чоловіка, батька…

Поховали загиблого у рідному місті.

 

Целуйко Нікіта Сергійович

Народився Нікіта 1 жовтня 1999 року в м. Семенівка. Навчався у Семенівській гімназії №2, після закінчення 9-ти класів продовжив навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Згодом Целуйко Нікіта став курсантом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. Рідні і друзі Нікіти згадують його як цілеспрямованого, відповідального хлопчину, щиру, порядну людину, люблячого сина і надійного друга.

Військову службу проходив у в/ч А0284 на посаді командира взводу зв’язку 1 десантно-штурмового батальйону.

19 вересня 2022 року Целуйко Нікіта загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Оскіл Ізюмського району Харківської області.

Ціною власного життя наш земляк захищав рідну землю від ворожих військ. Він залишався вірним своїй країні до останнього подиху.

Вдома на нього чекали мати, батько та сестра…

Похований Целуйко Нікіта Сергійович у рідному місті Семенівці.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України №886/2022 Целуйко Нікіта Сергійович був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

 

Ємельяненко Владислав Володимирович

Народився Ємельяненко Владислав 19 березня 1992 року в місті Семенівка Чернігівської області.

Закінчивши Семенівську загальноосвітню школу №3, Владислав вступив до Сосницького професійного аграрного ліцею за спеціальністю слюсар з ремонту автомобілів, водій автомобільних транспортних засобів. Працював в ДП «Семенівкарайагролісгосп».

Люди характеризують Владислава як працьовиту, порядну, добру людину.

14 квітня 2022 року Владислав Вікторович був призваний на військову службу за мобілізацією до лав Збройних Сил України. Служив старшим вогнеметчиком другого відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного і біологічного захисту.

12 серпня 2022 року Ємельяненко Владислав Вікторович віддав своє життя на Донеччині за незалежність рідної України.

Поховали Героя на батьківщині.

У загиблого Героя залишились двоє дітей і мати.

 

Бельдяга Андрій Федорович

Народився Бельдяга Андрій Федорович 22 лютого 1986 року у місті Семенівка Чернігівської області.

Здобувши повну середню освіту у Семенівській загальноосвітній школі №1, Андрій пішов працювати різноробочим у ДП «Семенівське лісове господарство». З підприємства був призваний на строкову військову службу. Демобілізувавшись, Андрій повернувся додому і продовжив працювати у лісгоспі.

За спогадами рідних, близьких та знайомих Андрій був уважним і турботливим сином, відкритим і надійним другом, душею компанії. Він захоплювався рибалкою та полюванням, на які завжди ходили разом з батьком.

2014 року наш земляк одним із перших був мобілізований до Збройних Сил України, брав участь у АТО. Згодом Андрій Федорович підписав контракт на службу у ЗСУ.

З перших днів повномасштабного ворожого вторгнення Андрій Бельдяга став на захист рідної землі.

17 квітня 2022 року Андрій загинув поблизу селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.

Похований Бельдяга Андрій Федорович у рідному місті.

У Героя залишилися батьки.

 

Тетяненко Євген Сергійович

Народився Тетяненко Євген 12 грудня 1993 року в селі Прибинь, Корюківського району Чернігівської області.

1994 року його родина переїхала до села Погорільці Семенівського району Чернігівської області. Євген закінчив Погорільську середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, вступив до Чернігівського професійного будівельного ліцею. Після закінчення ліцею працював у Києві.

2021 року Євген Сергійович призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України, а згодом підписав контракт на військову службу, адже з дитинства мріяв стати військовим.

Євген любив життя, був відкритим і щирим, завжди піклувався про свою родину. Будував плани, яким не судилось здійснитися.

16 березня 2022 року Тетяненко Євген Сергійович загинув біля села Новоселівка Чернігівського району.

Похований Євген у рідному селі.

У Героя залишилися мати, брат і сестра.

 

Довгань Микола Юрійович

Народився Микола Довгань 19 грудня 1998 року в селі Жадове Семенівського району Чернігівської області. Навчався у Жадівській загальноосвітній школі, потім – у Сосницькому професійно-технічному ліцеї, де здобув кваліфікацію автослюсара. Деякий час працював в агрофірмі «Світанок».

2018 року Микола був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України, згодом перейшов на службу за контрактом та був направлений до Луганської області у зону проведення АТО.

Початок повномасштабного вторгнення зустрів за місцем проходження військової служби.

Загинув Микола Юрійович Довгань 24 березня 2022 року в м. Рубіжне Луганської області. Похований Микола Юрійович у рідному селі Жадове.
У Миколи залишилися батько та бабуся, які виховали його справжнім Героєм.

 

Барановский Ярослав Миколайович

Барановський Ярослав Миколайович народився 01 березня 1993 року у селі Костобобрів.

Здобувши повну середню освіту у Костобобрівській загальноосвітній школі, Ярослав вступив до коледжу вищого навчального закладу Одеського державного інституту вимірювальної техніки на факультет електротеплотехнічного вимірювання.

2013 року Ярослав Барановський підписав контракт на проходження служби у Збройних Силах України. Служив у селі Перевальному Сімферопольської області у 36 бригаді морської піхоти.

Рідні та знайомі Ярослава згадують його як добру, щиру і відповідальну людину.

З перших хвилин ворожого вторгнення  Ярослав Миколайович став на захист рідної землі від російського окупанта.

17 березня 2022 року молодший сержант морської піхоти Барановський Ярослав Миколайович загинув при виконанні бойового завдання.

Вдома на нього чекала мати …

Похований Барановський Ярослав Миколайович разом із загиблими побратимами у братській могилі біля Маріуполя.

 

Сухарєв Микола Олександрович

Народився Сухарєв Микола Олександрович 19 червня 1981 року в селі Островське Первомайського району Автономної Республіки Крим.

Тут же, у своєму рідному селі Микола Олександрович закінчив Островську загальноосвітню школу I-III ступенів.

До повномасштабного ворожого вторгнення Микола Сухарєв проживав у Семенівці на Чернігівщині, неодноразово брав участь у навчальних зборах військовозобов’язаних.

У травні 2022 року Микола Олександрович долучився до оборонців України, проходив військову службу у 54-ій окремій механізованій бригаді на посаді стрільця-санітара. Пліч-о-пліч з побратимами він давав гідну відсіч загарбнику, боронячи рідну Батьківщину.

11 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області Сухарєв Микола загинув...

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь