Випалювання сухої рослинності – шкідливе й небезпечне
Недотримання правил пожежної безпеки (випалювання сухостою, необережне поводження з вогнем, непогашений сірник, недопалок) може стати причиною масштабних пожеж.
Основними причинами виникнення пожеж в агропромисловому комплексі є сукупність погодних факторів, недотримання вимог правил пожежної безпеки та планів дій щодо пожежного захисту сільгоспугідь, лісів та торфовищ у весняно-літній пожежонебезпечний період.
Звертаємо особливу увагу на те, що спалювання пожнивних решток – ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
Випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, лісосмуг забруднює повітря на величезних просторах, а також може призвести до пожеж у лісах, на присадибних ділянках, при цьому виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, значного задимлення автошляхів, що завдає великої шкоди природному середовищу та життю і здоров’ю людини.
Альтернативою бездумному спалюванню соломи та післяжнивних решток може стати застосування їх в якості органічних добрив або виробництво солом’яних пелет і спалювання їх для одержання теплової енергії, що може бути використана для потреб господарства (як це роблять у розвинених країнах Європи).
Альтернативою бездумному спалюванню може стати також використання біодеструкторів стерні, які прискорюють утворення гумусу та покращують якість ґрунтів.
Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалу сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пунктах «б», ст.91 (обов’язки власників земельних ділянок) Земельного кодексу України, ст.96 (обов’язки землекористувачів), які зобов’язують користувачів та власників дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля, а ст. 211 передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства. Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.