A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Семенівська міська рада
Чернігівської області, Семенівського району

Історія про те, як семенівці до Дня Державного прапора України влаштували патріотичний велозаїзд

Дата: 25.08.2020 11:32
Кількість переглядів: 69

 

Теплий серпневий ранок, святковий день, велика компанія велосипедистів зібралася на площі міста. У всіх піднесений настрій, кожному не терпиться випробувати свої сили, подолавши значну, а для декого навіть рекордну відстань.

Велопробіг, присвячений одному з символів української державності, зібрав різновікову когорту учасників, різниця між найменшим та найстаршим велосипедистом становила 58 років, дитині 4 рочки, а літньому чоловіку 62 роки.

Нас чекав складний, як для велоаматорів, маршрут довжиною в обидва боки більше 70 кілометрів.

На старті учасників проінструктували по правилам дорожнього руху під час пересування велоколоною. Безпеку в дорозі підтримував автосупровід, за це окрема велика дяка родині Єлисеєнко, які допомагали семенівським велотуристам на шляху до пункту призначення і назад.

Перша зупинка. Величезні солом'яні скульптури - літній тренд останніх років. Один із витворів "солом'яного мистецтва" - двоє бичків у с. З.Міст. Ми не залишили їх осторонь, а влаштували біля них колективну фотосесію.

Найбільш цікава зупинка чекала нас в с. Леонівка. Важко повірити, що в одному з найпівнічніших сіл України може існувати страусина ферма, але це дійсно правда. Нас гостинно зустрів хазяїн ферми Віктор Михайлович. Він провів цікаву екскурсію своїми володіннями, розповів про особливості ведення страусиного господарства, показав новонароджених дитинчат страусів та подарував на згадку яйце.

Ми спочатку думали залишити яйце, але, оскільки ні в кого дома немає страуса для висиджування,та враховуючи те, що ми зголодніли, його доля була вирішена...

Побувавши на фермі та отримавши гарні враження від побаченого, група велотуристів вирушила до фінальної точки маршруту - села Костобобрів. Дорога до села пройшла без пригод. В Костобоброві на нас чекав місцевий, досвідчений пасічник Михайло Харитоненко. За словами пана Михайла, він займається бджільництвом з 1988 року і з того часу "вполював" уже більше чим 500 роїв. Найскладніший відрізок шляху був саме на пасіку, але ми спривились з цим випробуванням і нагородою для нас стали лоточки з медом, якими нас люб'язно пригостив пан Михайло.

Повертаючись з пасіки,ми заїхали до подружжя місцевих вчителів Максима та Ферузи Бондаренків, вони гостинно прийняли нас, засмажили страусине яйце, якого до речі, вистачило на всіх учасників заїзду, настільки воно було велике.

Шлях назад був більш важкий. Розбиті коліна, сонячні опіки, втрата свідомості - ні, такого звичайно не було, тим більше за нами їхало авто, яке в будь-який момент прийшлося б у нагоді.

Повернення в Семенівку зайняло довгі три години і було наповнене: пробитим колесом в одного з учасників, великою кількістю зупинок, врятованою пташкою, зупинкою біля водоспаду.

Отже, резюмуючи можна сказати, що учасники заїзду з користю провели час, поспілкувались з успішними, працелюбними, відданими своїй справі людьми, випробували свої сили та змогли подолати значну відстань.

 



Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь