До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав
14 лютого, напередодні Дня вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав та 33-ї річниці виведення військ з Республіки Афганістан, у музеї Семенівського відділення української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів) відбувся урок мужності «Вже скільки років проминуло, а біль у серці б’є і б’є…» для учнів ЗСО №1, а також екскурсія музеєм.
Захід організований Семенівською публічною бібліотекою спільно з Семенівським відділенням української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів -інтернаціоналістів).
Під час заходу ведуча - бібліотекар наголосила на тому, що тисячі синів і дочок України в різний час пройшли випробування «гарячими точками» на території понад двадцяти п'яти держав, гідно виконавши свій військовий обов'язок.
Та найбільш кровопролитною і жорстокою була війна у Республіці Афганістан…
Багатотисячні людські втрати стали наслідком недалекоглядної загарбницької політики тодішнього радянського керівництва. Довгих дев’ять років боїв і втрат…
І ось 15 лютого 1989 року останній радянський солдат покинув випалену пекучим сонцем далеку гірську країну. Полегшено зітхнули матері – перестали летіти «чорні тюльпани» з Кандагару, Кабулу, Джелалабаду. І хоч назавжди було закрито сторінку цього драматичного літопису, але й через плин часу про ту чужу війну нагадують обеліски на могилах юнаків, яким не судилося повернутися до рідних осель.
Через цю війну пройшли 160 тис. українців. Не повернулося з війни - 3360, пропало безвісти - 80, поранено понад 8 тис. Серед загиблих – і наш земляк- Микола Мотора.
Розповіли учням про події афганської війни голова Семенівської спілки ветеранів Афганістану Андрій Шмаровоз, заступник голови Семенівської спілки ветеранів Афганістану Василь Сокол. Також вони провели екскурсію музеєм воїнів – афганців.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять тих, чиї молоді життя поглинуло афганське пекло, хто пізніше помер від ран, залишивши по собі світлі спогади серед побратимів.
Молоді дуже сподобався музей воїнів – афганців, у експозиціях якого розміщені особисті речі військових, їхні листи рідним, фотографії, надіслані з Афганістану, листи від командування військових частин. Значне місце займають особисті речі: зброя, військове спорядження тощо.
Отже, без перебільшення, музей можна назвати центром духовного, освітнього-виховного збагачення молоді, який сприяє взаєморозумінню людей різних поколінь і професій, залучає молодь до вічних духовних цінностей, поглиблює їх патріотичні почуття.
