Звільнення під час воєнного стану
Після початку війни та запровадження воєнного стану сфера трудових відносин в Україні суттєво змінилась. Для врегулювання праці в нових умовах Верховна Рада України прийняла Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ (далі – Закон №2136-ІХ ).
Він набув чинності наступного дня після публікації, тобто 24 березня 2022 року. Закон визначає нові правила трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Цим законом визначаються особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” (воєнний стан). На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 43, 44 Конституції України.
Воєнний стан не обмежує підстави для звільнення, що діють у звичайний період. Тобто законодавство і надалі дозволяє розривати трудові відносини на підставі взаємної згоди сторін, скорочення чисельності або штату працівників тощо. Закон запроваджує лише спрощення деяких механізмів, пов’язаних зі звільненням, на період воєнного стану.
Впевнені, що кадровики з 24.02.2022 року не раз чули запитання: — Чи можуть звільнити під час воєнного стану? Чи можна звільнитися працівнику за власним бажанням? Відповідь, так. Підстави для звільнення під час воєнного стану залишились такими ж, як і за мирних часів. Водночас Закон № 2136 ввів нові можливості для працівника звільнитися в строк про який він просить, а роботодавцю – відмовити у звільненні.
Звільнення під час воєнного стану з ініціативи працівника
Закон № 2136 збільшив кількість поважних причин, коли працівник може звільнитися за власним бажанням без попередження за два тижні. Відповідно до статті 4 Закону № 2136 роботодавець звільняє працівника у строк, вказаний у заяві, якщо підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника. Звільнення працівника за власним бажанням під час воєнного стану оформлюйте за «класичним» алгоритмом.
Обмеження на звільнення з ініціативи працівника під час воєнного стану в Україні
Роботодавець має право відмовити у звільненні за власним бажанням працівнику, якого примусово залучили до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, або якщо йдеться про роботу на об’єкті критичної інфраструктури (ст. 4 Закону № 2136).
Важливо! Можна звільнити в умовах війни під час відпустки, хвороби, призупинення дії трудового договору.
Звільнення під час воєнного стану за згодою сторін
Керуйтеся під час такого звільнення загальним «довоєнним» порядком. Якщо звільнення ініціює роботодавець, усно або письмово будь-яким доступним способом запропонуйте працівнику звільнитися за угодою сторін. Якщо отримали заяву на звільнення під час воєнного стану, готуйте наказ про звільнення і дійте за алгоритмом звільнення за згодою сторін, яку знали ще до 24 лютого.
Звільнення під час воєнного стану з ініціативи роботодавця
Закон № 2136 не скасовує і не змінює норми КЗпП щодо підстав звільнення з ініціативи роботодавця, а також процедури вивільнення працівників. Однак, під час воєнного стану роботодавець: може звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки. Дата звільнення у такому випадку — перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки. Не можна звільняти під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136); не погоджує звільнення працівників із профспілкою (ч. 2 ст. 5 Закону № 2136).
Звільнення за скороченням під час воєнного стану
Закон № 2136 не скасовує і не змінює норм КЗпП щодо підстав звільнення з ініціативи роботодавця, а також процедури вивільнення працівників. Однак під час воєнного стану роботодавець: може звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки. Дата звільнення — перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки. Не можна звільняти під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136); не погоджує звільнення працівників із профспілкою. Виняток — роботодавець має погодити із профспілкою звільнення працівника, обраного до профспілкового органу (ч. 2 ст. 5 Закону № 2136).
Усі інші норми КЗпП у разі звільнення працівників з ініціативи роботодавця діють і під час воєнного стану. Якщо необхідно скоротити чисельність або штат на підприємстві, дійте за алгоритмом та врахуйте обмеження на звільнення.
Звільнення за прогул під час воєнного стану
Протягом воєнного стану, не радимо звільняти за прогул працівника, який виїхав на безпечну територію, зокрема за кордон, хоча Закон № 2136 не обмежує права роботодавця звільнити прогульника. Пам'ятайте, що звільнення за прогул — вид дисциплінарного стягнення п. 4 ст. 40 КЗпП, ст. 147 КЗпП). Зокрема, перед тим як ухвалити рішення звільнити працівника за прогул, роботодавець повинен зажадати від нього пояснень. Якщо в поясненні працівник напише, що виїхав на безпечну територію у зв’язку з воєнними діями на території України та з метою збереження свого життя та життя своїх рідних, роботодавцю варто визнати причину відсутності працівника на роботі поважною. Якщо ж керівник вирішить звільнити такого працівника за прогул і таке звільнення працівник оскаржить у суді, суд, імовірно, визнає причину відсутності працівника на роботі поважною, поновить його на посаді й зобов’яже роботодавця оплатити вимушений прогул, а можливо, й матеріальну шкоду.
Смерть працівника під час воєнного стану
Дізналися, що працівник помер? Готуйте наказ про припинення трудового договору у зв’язку зі смертю працівника лише після того, як отримаєте від його рідних відповідний документ. Підстава для наказу — свідоцтво про смерть, видане державним органом реєстрації актів цивільного стану, як підтвердження факту смерті особи.
Алгоритм припинення дії трудового договору у зв'язку зі смертю працівника Увага! Якщо під час проходження військової служби працівник потрапив у полон, або його визнали безвісно відсутнім, зберігайте посаду та середній заробіток до повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня, коли суд оголосить його померлим (ч. 5 ст. 119 КЗпП).
Тобто Закон не створює додаткових підстав для звільнення в умовах воєнного часу, а лише адаптує процедуру звільнення до поточних реалій.
Отримати відповіді на найпоширеніші питання з трудового законодавства та безпеки праці громадяни можуть на інформаційному порталі Держпраці (http://www.pratsia.in.ua/)
Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Управління Держпраці у Чернігівській області Тетяна Черняк
